Мікроелементи

Вплив і значення хімічних елементів для життєдіяльності рослин

АЗОТ (N)

Азот – найважливіший будівельний матеріал рослин, збільшує зелену (вегетативну) масу рослин, і відповідно – врожайність. Бере участь в утворені білків. Як важлива складова частина знаходиться в нуклеопротеїдах і нуклеїнових кислотах, входить до складу молекул хлорофілу, вітамінів (наприклад, тіаміну), алкалоїдів.

Серед усіх мінеральних добрив, азотні є найбільш небезпечними при передозуванні: надлишковий азот накопичується у овочах у вигляді нітратів і нітритів, шкідливих для здоров’я людини. Нітрати в рослинах накопичуються не тільки при надлишку азоту, але й при недостатності молібдену і заліза,  які сприяють відновленню азоту нітратного (NO3) до амонійного (MH4).

Ознаки дефіциту азоту: гальмування росту рослин; в овочевих культур старі листочки стають жовто-зеленими; у плодових – листя додатково перефарбовується в червоний колір; після зав’язування плодів частина їх опадає, а інші виростають маленькими і дуже твердими.

azot

 

ФОСФОР (P)

Фосфор – один з основних макроскладників, що підвищує врожайність і якість продукції. Завдяки своїй активній дії, фосфор відіграє вирішальну роль при фотосинтезі, передачі енергії водню (диханні), формуванні плодів, утворенні клітинних мембран, прискорює перехід рослин в репродуктивну фазу. Позитивно впливає на генеративні органи рослини – особливо важливі для культур, товарними органами яких є насіння і плоди (зернові, плодові, ягідні, більшість овочів).

Ознаки дефіциту фосфору: овочеві рослини припиняють зростання, листя і молоді стебла набувають колір від темно-зеленого до синьо-зеленого; у плодових – стебла і окремі листки стають сизо-рожевими або набувають коричнево-зеленого забарвлення.

fosfor

КАЛІЙ (К)

Калій – є основним складником, що підвищує врожайність, якість і стійкість рослин до стресів. Позитивно впливає на стійкість рослин до посухи, низьких температур, шкідників і грибкових захворювань, дозволяє рослинам економніше і продуктивніше використовувати воду, підсилює транспортування речовин в рослині і розвиток кореневої системи. Дуже важливим є те, що калій інтенсифікує синтез вітамінів та ферментів і транспортування їх в репродуктивні органи рослин. Завдяки посиленню синтезу вітаміну С плоди набувають більш яскравого забарвлення і аромату, довше зберігаються.

Ознаки дефіциту калію: у рослин знижується тургор, листя в’януть і втрачають пружність (стають “гофрованими”). Калійна недостатність починається з країв листа – утворюються світло-зелені плями, які при посиленні голодування стають коричневими – «крайовий опік».

kalyi

КАЛЬЦІЙ (Ca)

Кальцій – бере участь у водному, вуглеводному і азотному обміні, нейтралізує дію органічних кислот, регулює процеси обміну речовин, регулює водний баланс клітин і фізіологічну рівновагу, необхідний рослині для утворення нуклеїнових кислот, з ним тісно пов’язані фотосинтез і енергетичний обмін. Найважливіша роль кальцію – участь в побудові клітинних мембран і підтримці їх структурної організації, мембранного потенціалу. Підтримуючи структуру клітинних мембран плодів і овочів, кальцій запобігає передчасному старінню і, як наслідок, – покращуються можливості зберігання і транспортування плодів.

Ознаки дефіциту кальцію: у овочевих культур найбільш помітні на молодому листі, які стають хлоротичними (покриваються світло-жовтими плямами); старі – навпаки, набувають темно-зеленого забарвлення і збільшуються в розмірах. У плодових дерев молоде листя дрібнішає, скручується, на деяких утворюються блідо-блакитні плями, ростові пагони часто відмирають і опадають, молоді коріння стають коричневими. У деяких сортів яблунь відзначається ураження плодів гіркими ямками і бурими плямами шкірки – їх прояв посилюється при сирій, холодній погоді, коли переміщення кальцію в плоди затримується.

ca

МАГНІЙ (Mg)

Магній – впливає на всі процеси в клітинах рослини, де відбувається передача хімічної енергії і її накопичення (фотосинтез, дихання, гліколіз тощо). Разом з кальцієм магній бере участь у побудові пектинових речовин клітинних стінок. Більш ніж 300 ферментів активуються магнієм завдяки його специфічному зв’язуванню в комплекси. Позитивно впливає на транспортування і засвоєння фосфору. Дефіцит магнію особливо часто спостерігається на легких ґрунтах.

Ознаки дефіциту магнію: міжжилковий хлороз у старого листя, листя тверднуть і стають ламкими (передчасно засихають і опадають). Ознаки голодування спочатку помітні біля основи пагону, потім поширюються до верхівки, де залишається кілька тонких темно-зелених листків. У вишні та деяких сортів яблуні міжжилковий хлороз починається з середини листа (листя між жилками стають пурпурно-червоними). У вишні та груші плями на листі часто мають майже чорний колір – плоди повільно дозрівають і зазвичай непридатні до зберігання.

mg

 

СІРКА (S)

Сірка бере участь в обміні і транспортуванні азоту в рослинах, в загальних процесах іонної рівноваги в клітинах рослин. Входить до складу білків, будучи необхідним елементом для біосинтезу амінокислот.

Ознаки дефіциту сірки: листя набувають світло-зеленого забарвлення, а пізніше жовкнуть, частково з червонуватим відтінком. На відміну від нестачі азоту (який спочатку проявляється на старому листі), недобір сірки проявляється спочатку на молодих рослинах. Стебла стають тонкими, тендітними, задерев’янілими і жорсткими. У рослин родини капустяних листя стають вузькими і подовженими.

s

 

ЗАЛІЗО (Fe)

feЗалізо бере активну участь в процесах обміну речовин, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, які беруть участь, перш за все, в окисно-відновних реакціях. В рослину залізо надходить у вигляді іонів Fe2+ + і Fe3+, а також в незначних кількостях у вигляді молекул хелатних сполук і концентрується (близько 80%) у білку хлоропластів, тобто в листі.

Ознаки дефіциту заліза: затримується ріст рослин, молоді листки стають хлоротичними. При гострому дефіциті листя біліють, і лише жилки листа по краях залишаються зеленими. Зі старого листя в молоде залізо не переноситься. Часто страждають від нестачі заліза плодові культури, особливо при вирощуванні на карбонатних або перевапнованих ґрунтах – відбувається так званий вапняний хлороз. Дерева з сильно розвиненим хлорозом погано цвітуть, різко знижується врожай плодів.

 

МАРГАНЕЦЬ (Mn)

mnМарганець бере участь в обмінних реакціях в клітинах рослин, в процесах фотосинтезу, утворення хлорофілу, білковому обміні, синтезі вітаміну С (аскорбінової кислоти), посилює накопичення цукру. Більшість ґрунтів містить достатню кількість засвоюваного марганцю, проте його недолік може спостерігатися на легких (піщаних) ґрунтах, де він схильний до сильного вимивання з верхніх шарів. Відсутність або недостача марганцю може також проявлятися на високогумусних і на підзолистих ґрунтах після їх вапнування.

Ознаки дефіциту марганцю у рослин різні. У картоплі поверхня листка стає нерівною – жилки залишаються внизу, а міжжилковий простір випинається. В огірків молоде листя набуває світло-зеленого забарвлення, а по краях – жовтуватого. Пізніше процес охоплює всю поверхню листа, а жилки залишаються пофарбованими в яскраво-зелений колір. У столового буряка листя стає темно-червоним. На наймолодших листках рослин з’являються блідо-блакитні плями між судинами листа.

 

ЦИНК (Zn)

znЦинк є важливим біогенним елементом, присутнім в живих організмах, виконує в рослинному організмі різнобічні функції – бере активну участь в окисно-відновних процесах, регулюючи окислення субстратів і перенесення електронів по фосфоритному дихальному ланцюгу, активує не менше 13 ферментів, бере участь в біосинтезі стимуляторів росту. Інтенсивність поглинання цинку рослинами з ґрунту залежить від його кислотності – на нейтральних і лужних ґрунтах вона незначна. У таких ґрунтах, а також при рясному підживленні фосфором цинк сильно зв’язується у верхніх горизонтах, в результаті чого може відбуватися цинкове голодування, особливо у культур з глибоким розташуванням коренів (кукурудза), куди цинк не потрапляє. Зменшення при цьому кількості засвоюваного цинку в ґрунті пояснюється утворенням важкорозчинних фосфатів цього елемента. Дефіцит цинку знижує поглинання амонійного азоту. При нестачі цинку в рослинах знижується накопичення цукрів, збільшується кількість органічних кислот, порушується синтез білка, при цьому зростає вміст небілкових форм азоту – амідів і нітратів.

Ознаки дефіциту цинку: дрібнолисткість (ланцетоподібний вигляд листка) і розетковість. У овочевих культур проявляється плямистість верхніх листків, які стають жовтуватими, з бронзовим відтінком. У томатів утворюються ненормально дрібні хлоротичні листки, що нагадують дрібнолисткість плодових дерев.

 

МІДЬ (Сu)

Мідь входить до складу ферментів, що підвищують інтенсивність дихання і фотосинтезу, а також впливає на білковий і вуглеводневий обмін. Головне значення міді – участь в утворенні окислювально-відновних ферментів, присутніх в активному центрі комплексу метал-білок (виступає як активатор біохімічних процесів). Мідь сприяє синтезу білка, впливаючи на азотний обмін в рослині, стимулює синтез вуглеводів, покращує надходження в рослини азоту і магнію, бере участь в ауксиновому і нуклеїновому обмінах, біосинтезі лігніну.

cuОзнаки дефіциту міді – зернові культури є рослинами-індикаторами недостатності міді. В них відбувається побіління кінчиків молодих листків і скручування їх з наступним в’яненням і відмиранням. Спостерігається потворність розвитку колоса.

У плодових культур молоді пагони відмирають, у листків відзначається крайовий хлороз і некроз, різко затримується перехід рослин в генеративну фазу (цвітіння і плодоношення), листки опадають, кінчики пагонів відмирають і загинаються донизу.

Мідне голодування посилюється при високому вмісті важких металів (Mn, Fe, Zn) у ґрунтовому розчині через антагонізм іонів.

БОР (B)

Бор в природі у вільному стані не зустрічається. В рослинах бор бере участь у створенні клітинних структур та в нормальній диференціації тканин, надає їм міцності. Бор покращує засвоєння поживних речовин і транспортування вуглеводів з листків до коренів та репродуктивних органів.

З усіх мікроелементів бор найбільше впливає на розвиток рослин і якість врожаю. Потреба в борі у різних культур різна. Дводольні рослини (майже всі овочі і фрукти) поглинають приблизно в 10 разів більше бору, ніж однодольні (злаки). Особливо багато його накопичується в м’якоті плодів.

Борне голодування збільшується в засуху і при зміні реакції ґрунтового середовища в лужний бік, наприклад, при вапнуванні.

Ознаки дефіциту бору: у картоплі затримується ріст рослини, пригнічується точка росту, відстані між вузлами скорочуються, черешки листків стають ламкими. Клубні стають дрібними, почасти з тріщинами. В нижній частині клубня розвивається потемніння судинного кільця.

Суцвіття цвітної капусти темнішають і чорніють, в стеблі виникає дупло з почорнілими краями. У коренеплодів розвивається гниль сердечка. Точка росту стебла томата чорніє, а в нижній частині починають рости нові листки. Черешки молодих листків стають ламкими, на плодах виникають бурі плями відмерлої тканини.

У плодових дерев на верхівці пагона листки набувають сизуватого відтінку, морщаться, бувають ламкими і некротичними на краях. Одночасно спостерігається посилений ріст пазухових бруньок. У плодоносних дерев часто розвивається некроз м’якоті плодів.

b

 

Без имени-1